Що кажуть екологи
Головні претензії — засипані піском рідкісні недоторкані землі, порушення шляху перелітних птахів (заплава Дніпра — екологічний коридор, яким навесні й восени мігрує більшість перелітних птахів Європи) і загроза для видів із Червоної книги. Якщо на ґрунт насипати двометровий шар піску, рослини й кущі гинуть, а птахи та звірі йдуть. Частина забудовників при цьому свідомо зберігає вікові дуби й інші цінні дерева, огороджуючи їх.
Питання про повені
Найважчий аргумент — загроза повені. Великі весняні повені в Києві фіксували в 1789, 1845, 1877, 1882, 1895, 1908, 1917, 1931 і 1942 роках, а в другій половині XX століття — у 1969 і 1979. Прихильники цієї позиції вважають, що намиви звужують русло й зникають острови, тому в разі повені вода не зможе розлитися по заплаві й піде назад.
Інші фахівці вважають побоювання перебільшеними: повені бувають рідко, а останнє затоплення Подолу було наслідком прориву дамби Київського водосховища, а не повені. Однозначної відповіді немає, і ми її не нав'язуємо.
Як знижувати ризики
- Не працювати на природних нерестовищах і дотримуватися заборони на роботи з 25 березня.
- Закладати проєкт з урахуванням повені: рівень захисту, позначки, берегозахист по периметру.
- Не залишати намитий пісок «горами» та вчасно його розрівнювати.
- Виконувати заходи з охорони води: відстійники, оборотна вода.
Берег потрібно зміцнювати, щоб майбутні господарі ділянок не втрачали землю від розмиву. По периметру ділянок біля води наша компанія виконує серйозні проєктні та підводні роботи: берегоукріплення.